Імена та кілька фактів – от все, що у фільмі «Найвеличніший шоумен» є від справжнього Фінеаса Тейлора Барнума.
Людини, яка придумала шоу-бізнес. Людини, яка використовувала нестандартну рекламу ще до появи маркетингу. Людини, про яку із захватом згадують досі. Але навряд чи таку милу, як у фільмі, ой навряд чи…
Здається, він бачив публіку наскрізь. Людська жага до емоцій приносила йому статки та славу. Чим більше незвичайного та шокуючого – тим більше черга до його цирку. Страх, відраза, цікавість, азарт, гумор – стовпи шоу-бізнесу і у наші часи.
Якщо ви вже подивилися фільм, то давайте поговоримо про факти:
- Барнум був негарний і товстий (вибач, Хью Джекман!). І малоймовірно, що він так круто співав та танцював))
- Не мав кохання з дитинства, бо переїхав до Нью-Йорка вже у дорослому віці.
- Не жебракував, бо мав власний магазин з 13 років.
- Дружин було дві, а дітей четверо.
- Цирк горів 3 рази, різні будівлі.
- Тур зі співачкою Дженні Лінд був і дуже успішний. І хоч Дженні дійсно розірвала контракт та продовжила тур з іншим продюсером, Барнум значно заробив на цій співпраці.
- Дружив з Авраамом Лінкольном та Марком Твеном.
- Був мером міста Бріджпорта, після смерті шоумена мешканці поставили на його честь пам’ятник в парку.
Що ми бачимо знайоме з його біографії?
Пам’ятаєте, як зірки кажуть: «Хай про мене пишуть погано, аби прізвище не переплутали», «чорний піар – це теж піар». Витоки цієї позиції десь в його роботі. Наприклад, він сам замовляв негативні статті в газетах, а потім гучно їх обговорював, запрошував експертів, доводив публиці свою думку – тобто створював інформаційні приводи.
Йшов на ризик, давав суперечливі коментарі, використовував, як сказали б зараз, ботів та анонімів. Наприклад, кілька років Барнум успішно показував публіці стару негритянку, буцімто, няньку Джорджа Вашингтона. Потім пустив плітки, що вона – робот! Коли жінка померла, то влаштував з її розтину публічну подію, запросив експертів. Звісно, виявилося, що бабця справжня і мала 80 років, а не афішовані 160. Здавалося б, катастрофа! Але ж ні! Барнум запустив плітки, що сталася підміна, а робота сховали. Публіка сперечалася, але ж гроші несла!
Створював унікальні події та продавав на них шалено дорогі квитки, от наприклад, на весілля карликів. Бажаючих було тисячі і вони всі прагнули хоч одним оком накинути на чудернацьку церемонію.
Так розкрутив свого карлика Чарльза Страттона, який виступав під псевдонімом «Генерал Том Там», що отримав запрошення до двору самої королеви Вікторії. Пуританські часи, 19 століття, не забувайте!
І найголовніше – «ефект Барнума»!
Ви ж звертали увагу, як часто в гороскопах написано ну-просто-про-вас!)) Барнум зрозумів, що люди схильні примірювати на себе загальні, розпливчаті, банальні вислови, якщо їм цю інформацію подати впевнено. Бажано, як результат незрозумілих дій ритуального чи наукового характеру. Тому люди охоче вірять у віщі сни та прогнози екстрасенсів або новини типу «британські вчені виявили…»
Цей ефект неодноразово перевірявся експериментально – групі людей давали результати попередньо пройденого психологічного тесту. Більшість казала, що то точно про них. А текст у всіх був однаковий. Універсальний.
Шоу-бізнес – це паралельний світ, де люди ховаються від свого буденного життя. А реклама – маленька помічниця 😉
В цьому місці має бути саундтрек про The greatest show, Джекман – заспівай-но 😉
