Країна тюльпанів – це Туреччина? Рем та Ромул заснували Молдову?
Маячня? А от і ні!)) Це намагання й собі шматочок слави, тобто відомого бренду, ухватити.
З гарними брендами як? Якщо він вдалий, то всі хочуть повторити його успіх, копіювати. З брендами країн те саме – і це іноді призводить до комічних ситуацій.
Капітолійська вовчиця
Цей памятник стоїть в Римі, звісно, всі це знають. Як і історію про Рема і Ромула, яких ця сама вовчиця вигодувала та виняньчила. Свій потужний імперський статус та один з центрів світової цивілізації місто носить до сьогодні, тож бажаючих взяти собі частинку величної історії вистачає. Тим паче – йдеться про міф, а тут вже поле для фантазії широченне.
Отже, навіть в самій Італії можна зустріти міста, які теж «засновані Ремом та Ромулом» і мають такий самий памятник. Сієна – тому приклад.
А є і інші країни, які стверджують те саме! В столиці Румунії, Бухаресті, в центрі стоїть вовчиця з дітьми – нібито румуни теж походять від римлян, а отже – і від Рема з Ромулом. Безпосередньо цей пам’ятник румунському королю, щоправда, подарували італійці у 1906 році. Після того вовчиці з’явилися у решті великих міст Румунії, наприклад, у Тимішоарі та Клюж-Напоці. І високе походження народу таким чином «зафіксували» у масовій свідомості.
Молдова теж не відстає – в своїй столиці, Кишиньові, поставила ідентичну капітолійську вовчицю. Кажуть, це для святкування Дня Румунії, але маючи спільну мову і майже спільну історію, логічніше подумати, що молдавани теж хочуть бути нащадками римлян. Не віддавати ж усі «вершки» сусідам-румунам?))
Ще подібні памятники безкінечних нащадків Рима та Римської імперії можна зустріти в Іспанії, Англії, Бразилії, Канаді, Франції, Аргентині і навіть Японії!
Тюльпани
В Європу тюльпани завезли голандські купці та моряки у XVI столітті – і квітка завдяки їхній селекційній роботі стала всі наступні віки символом Нідерландів, магнітом для туристів та гарним заробітком.
Знамениті тюльпанні поля, парк Кекенкоф – все це нероздільно асоціюється саме з Нідерландами. Але! Останні роки Туреччина вирішила теж заявити своє право на тюльпан і стала проводити свої фестивалі, саджати у парках та площах Стамбула мільйони тюльпанів та розрозбляти відповідну айдентику. Зараз можна побачити тюльпани всюди: на огорожах клумб, на паромах, арт-об’єктах, на знаках для фотографування, орнаментах, логотипі Туреччини і навіть замість першої літери в слові Істамбул.
А тим, хто дивується, пояснюють, що тюльпан з’явився на кордоні нинішнього Казахстану, звідки потім потрапив до Османської імперії – і став улюбленцем. І саме тоді, у XVI столітті, тюльпан з Константинополя потрапив до Голландії. А потім в Османській імперії якось любов до цієї квітки занепала, а в Европі лише зростала. І от тепер ми всі і не сумніваємося, що тюльпани=Нідерланди)).
Чи зможе нинішня Туреччина повернути славу тюльпанної країни, як за часів Османськї імперії? Чи зможе перетягти чужий бренд на себе та отримати з цього зиск? Сумніваюся, але працюють у цьому напрямку турки цілеспрямовано.
Марципани
Цей мигдалевий десерт люблять по всій Європі, але навіть по німецькомовній назві зрозуміло, що винайшли його десь тих краях. Отже, й на звання батьківщини марципану найактивніше претендує німецький Любек – місто марципанів. Згідно з легендою, тут їх вигадали у 1407 році. Кожного дня в Любеку тоннами продаються марципани, а численні туристи їдуть з усього світу, або купити особливі десерти – з іншим смаком, ніж всюди.
З іншого боку, Австрія теж наполягає, що марципани – то її винахід. Тому саме там випускається безліч цукерок з марципанами, одні з найвідоміших – із зображеннями Моцарта – можна купити просто всюди.
***
В брендингу часто не важливо, хто перший щось зробив і чи відповідає міф реальності. А перемагає той, хто гучніше про себе заявив та місце в свідомості аудиторії забронював. Тож плагіатити круті міжнародні бренди та історичні міфи будуть і надалі.